» » ТЕАТР YUNA ТА ГЛЯДАЧІ. ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР CULTPROSTIR - ІГОР ПАНАСОВ ПРО YUNA 2016!

ТЕАТР YUNA ТА ГЛЯДАЧІ. ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР CULTPROSTIR - ІГОР ПАНАСОВ ПРО YUNA 2016!


29-02-2016, 16:39
ТЕАТР YUNA ТА ГЛЯДАЧІ. ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР CULTPROSTIR - ІГОР ПАНАСОВ ПРО YUNA 2016!

Спочатку – приповідка. У серпні 2013 року, в зв'язку з черговим Днем Незалежності, я написав для журналу «Фокус» статтю «Звук вітчизни». У ній ішлося про вісім українських молодих виконавців, композиторів і проектів, які, на мій погляд, були варті того, аби за них тримати кулаки. Список був багато в чому гарячковим і ситуативним, як часто з такими «топами» і буває. Поряд з The Hardkiss, Sophie Villy та Cepasa там був, наприклад, проект Atlantida Луї Франка. Зараз, повернувшись в 2013-й, я б той комплект підкоригував. Але не про це мова.

Коли матеріал вийшов на сайті журналу, дорога редакція здивувалась. За перший же тиждень текст зібрав близько восьми тисяч читачів. Для статті на культурну тематику це було патологічно багато (зараз, після модернізації дизайну, там на лічильнику всього близько тисячі. Це був потужний сигнал, підказка – у аудиторії є очевидний запит на знайомство з новою вітчизняною музикою.
 
У вересні того ж року вийшов альбом Pianoбой «Не прекращай мечтать». У тому ж місяці «Океан Ельзи» закрив першу частину туру «Земля» соковитим і безкомпромісним концертом з чотирма бісами в столичному Палаці спорту. Про це я на повний голос сурмив в матеріалах на порталі open.ua. За підсумками 2013 року ми з редакцією зробили Топ-10 українських альбомів. Багато читачів, думаю, здивувалися. Не тільки тому, що реально набрати десяток пристойних вітчизняних релізів, а й тому, що стільки альбомів в країні взагалі виходить. Крім очевидних «Бумбокса», Джамали, Singleton і, зрозуміло, Pianoбой, я помістив в рейтинг r.roo та iamyou. У коментарях дякували за відкриття нових імен. З тих же коментів я дізнався, наприклад, про існування Vivienne Mort.
 
Альбом «Подих» Джамали – робота багатошарова, багатозначна, яка рве шаблони української поп-історії – виявився для експертів важливіше, ніж «Щит і м'яч» Потапа з Настею. Такі реалії Yuna.

На Майдані ще всі були живі. Країною правив жлоб попереднього покоління. Ірина Аллегрова, Григорій Лепс та Стас Михайлов гребли лопатою аншлаги в Палаці «Україна». Але вже було ясно, що з музикою в країні відбувається щось не те. Тобто, саме те.
На торішній церемонії Yuna я побачив, як рухаються плити епох. Як дурні тексти російськомовної естради тісняться під напором англомовного запалу The Hardkiss. Як виріс з пелюшок початківця Іван Дорн і демонструє шоу-ліліпутам майстер-клас нечуваної свободи. Як боязкі і сконфужені Ната Жижченко і Євген Філатов отримують статуетку за проект ONUKA, визнаний відкриттям року. Дивлячись на їх збентеження, я мріяв про той час, коли музиканти такого рівня, як вони, будуть приходити на вручення національних премій розкутими і відчуваючи себе в своїй тарілці.
 
Спостерігаючи 25 лютого за дифузією на червоній доріжці в Палаці «Україна», я побачив зовсім іншу картину. Це був клекіт, суть якого пояснює популярний журналістський штамп «гримуча суміш». The Erised та Mari Cheba групувалися мало не на одному п'ятачку з групами «Клей Угрюмого» і Mozgi. Жіночні та витончені Джамала і Христина Соловій сусідили з дівчатами, які виглядали так, немов приїхали на церемонію прямо з кабінету пластичного хірурга. Ангели і ельфи тасувалися в одній колоді з демонами і чудовиськами, породженими сном колективного розуму. В цьому була якась ексклюзивна дивність. Але в цьому не було переваги однієї зі сторін, як ще рік тому на Yuna і, скажімо, три місяці тому на церемонії M1 Music Awards. Ваги вирівнялися.
 
Один із засновників премії Павло Шилько говорив напередодні в інтерв'ю Cultprostir, що питання про ведучих церемонії Yuna – відкрите. За фактом, з'ясувалося, що цю амбразуру він вирішив закрити самостійно. На динаміці шоу це позначилося не кращим чином, але навіть при такому розкладі конферанс Шилько і торішнє дефіле в цій ролі Ольги Горбачової – явища, між якими пролягають світлові роки. Вербальна діарея-2015 змінилася інтелігентним і невимушеним спілкуванням-2016.
 
Відчувалося, що Павло деколи насилу справляється – йому ж треба було відповідати і за вечір в цілому. Чи то в хвилину слабкості, то чи за попередньою домовленістю, він оголосив, що в наступному році ведучим буде Олексій Потапенко. До цього часу Потап, який майже всю церемонію провів на ногах в партері, встиг уже раз десять вставити свої п'ять копійок з приводу і без, часом відверто виручаючи Шилько. У репризах Потапенко була своя іронія і кураж, але стиль не проп'єш – від цього гумору пахне глухим не асфальтованим селом. Питання в космос: невже на всю країну не знайдеться жодної людини з язиком без кісток і при цьому витонченої, зі свіжим словниковим запасом?
 
Такої ж витонченої, як, наприклад, нові статуетки Yuna. У цих граціозних жіночих фігурах є все, що повинно бути в будь-якій нагороді – порив, спрямованість вперед, передчуття польоту. Вічно молоді музи пішли по руках, і то, як вони це зробили, викликає, в основному, повагу.

Жодна з чотирьох перемог Джамали не була очевидною напередодні церемонії. І тим не менше: альбом року, соло-артист року + дует року і пісня року з композицій «Злива» (в компанії з Андрієм Хливнюком і Дмитром Шуровим). Мабуть, найбільш очевидними шанси були в категорії кращого дуету, але журі перевершило всі очікування. Альбом «Подих» - робота багатошарова, багатозначна, яка розриває шаблони української поп-історії – виявився для експертів важливіше, ніж «Щит і м'яч» Потапа з Настею. Такі реалії Yuna.
 
Виходом Дорна можна і потрібно було закривати програму церемонії, але, на жаль, це була її середина. На сьогодні взагалі будь-яку концертну солянку найкраще закривати виступом Дорна.

«Злива», яку оспівали ще в підсумках 2014 року, з деяким запізненням отримала визнання і тут. Пояснюється ця затяжка формальністю: премія враховує матеріал, випущений з 1 листопада по 31 жовтня, а пісня Хливнюка, Джамали і Шурова була оприлюднена в кінці листопада 2014-го. Категорію «Краща пісня» залишили на десерт. Дмитро Шуров, мабуть, не вірячи в перемогу, покинув зал парою хвилин раніше. І його можна було зрозуміти. Я просто перерахую інших номінантів у цій категорії: LOBODA, Тіна Кароль, «Время и Стекло», «Потап і Настя». Вижити в такій компанії – вчинок на кшталт подвигу.
 
2015-й в українській поп-музиці був роком Джамали. Тепер це узаконено і на Yuna.
Але він не був роком «Океану Ельзи» в рок-музиці. Проте, журі не встояло перед авторитетом. Це та сама статуетка, власник якої, при всіх кар'єрних досягненнях, виглядає не дуже доречним. За відсутності концертів «ОЕ» в Україні 2015-й став роком O.Torvald – група Жені Галича виявилася найбільш затребуваною фестивальною командою країни. Весь минулий рік пісні з альбому «Ти Є» гастролювали з одного міста країни в інший, запалюючи все більше бажаючих співати їх хором. Якщо вже вибирати із запропонованих варіантів (ще – Pianoбой, The Hardkiss, «Антитіла») справжній рок-енергетик, то саме цей.
 
«Ви хотіли рок?» - крикнув Галич в кінці виступу групи (O.Torvald на сцені Палацу «Україна» - ще той когнітивний дисонанс) і розбив об підмостки гітару. Стара добра рок-забава.

Однак, куди більш симптоматично виглядає перемога Микити Алєксєєва, він же Alekseev, в категорії «Відкриття року». Молода людина з модним саундом і старорежимною аурою виявилася важливішою для журі, ніж, наприклад, The Erised – група, яка рухається на пару кроків попереду всього молодого поп-отряду в Україні. Мало того, навіть за межами кола номінантів вистачає більш яскравих відкриттів в країні, ніж Alekseev – наприклад, KADNAY і Артем Пивоваров.
 
На сьогодні очевидно, що глядачі не встигають за динамікою змін премії – це помітно по їх млявій реакції на деякі події на сцені.
Концертна частина Yuna оголила один важливий момент. Артистам, з якими хочеться пов'язувати майбутнє української сцени, ще треба багато працювати над візуальною подачею. Це стосується і O.Torvald, і Христини Соловій, і Джамали. Якщо є бажання тримати взятий темп зростання і розширювати аудиторію, доведеться шукати засоби вираження, які посилять ефект. Це може бути віджеінг, або хореографічні знахідки, або нелінійна інструментальна подача.
 
Цим мистецтвом вже володіє, наприклад, Іван Дорн. Його вихід – з підрозділом бек-вокалістів, духовою секцією і струнної групою на додаток до основного складу музикантів – це був виступ, заради якого, в принципі, варто було взагалі готувати цей вечір. Іван і його команда відправили до залу лавину фанку, а сам головний герой двома-трьома жестами підняв з місць близько сотні людей і змусив їх танцювати – видатне досягнення для шоу в Палаці «Україна», якщо врахувати, що це був не сольний концерт. Виходом Дорна можна і потрібно було закривати програму церемонії, але, на жаль, це була її середина. На сьогодні взагалі будь-яку концертну солянку найкраще закривати виступом Дорна.
 
Yuna показала чимало сигнальних моментів, які варто обмірковувати. Наскільки вдалою була спроба схрестити Monatik та Green Grey для виконання класичної «Под дождем»? Як вдалося постановникам помпезного і неповороткого номера Камалії впровадити туди приголомшливу, проникаючу до нутрощів струнну секцію? Чому Олександр Пономарьов вважає можливим виходити і співати без живого складу музикантів? Чи буде призначено пісні «Люди» «Бумбокса», яка вийшла в грудні минулого року і була натхненно виконана на церемонії, стати кращою піснею Yuna-2017? Чи зможуть в наступному році організатори зробити так, щоб церемонія не шкутильгала по темпу і не провалювалася в безглузді паузи? Чи впораються вони з драматургією шоу, щоб до останніх номерів емоційний градус не падав так, що сотні людей тікають в гардероб за речами в той час, коли, по ідеї, повинна пролунати кульмінація?
 
І ще, дуже важливе: чи виросте публіка Yuna до такої міри, щоб з адекватною гостротою реагувати на нові і не затерті телеефіром імена? На сьогодні очевидно, що глядачі не встигають за динамікою змін премії – це помітно по їх млявій реакції на деякі події на сцені.

Я починав з приповідки. Де ж казка? Як їй і годиться, - попереду. Час чистої ейфорії пройшов. Нові позиції позначені. Попереду найважче – не розплескати жменю чистої води по дорозі від джерела до дому.
 
Ігор Панасов
Головний редактор Cultprostir
http://cultprostir.uaскачать dle 10.4фильмы бесплатно

Вернуться

Останні новини

СТАЛИ ВІДОМІ ПЕРЕМОЖЦІ YUNA 2017

21-02-2017, 16:02
СТАЛИ ВІДОМІ ПЕРЕМОЖЦІ YUNA 2017

Facebook